Методичні рекомендації

щодо підготовки учнів до ЗНО з історії України

Нині система роботи зі старшокласниками спрямована на якісну підготовку до складання ЗНО. Тому необхідно спрямувати навчальний процес на навчання оперування знаннями, а не накопичення знань учнями.

Загальновідомо, що показником ефективності освіти є контроль. Як невід’ємний  компонент процесу навчання він унаочнює його результати, оскільки дає змогу з’ясувати рівень опанування учнями програмового матеріалу, набуття ними соціального досвіду, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками, уміннями та формування в них певних особистісних рис. Головним принципом контролю є його співвіднесеність з навчальними цілями, відтак метою ЗНО є з’ясування рівня сформованості історичної компетентності кожного учня, що передбачає визначення структури засвоєних знань, умінь і з’ясування рівня оперування ними.

Завдання для ЗНО з історії України орієнтовані на перевірку засвоєння основного (нормативного) змісту; охоплюють стрижневі лінії змісту курсу історії України ХХ століття, найважливіші навчальні знання (дати, факти, поняття, теоретичні положення тощо) та рівень оволодіння предметними вміннями.

Наголошую на комбінованому характері завдань: кожне з них, фактично, перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність (хронологічну чи просторову), а й інші (логічну, інформаційну).

В умовах компетентнісно зорієнтованого навчання історії формування просторової компетентності набуває першочергового значення. Варто зазначити, що основу просторової компетенції та картографічних умінь складають уміння, спрямовані на розуміння динаміки історичних подій і процесів у просторі, конкретизації історико-географічних знань про об’єкти минулого, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і значення подій, явищ і процесів, зумовлених просторовим розташуванням об’єктів.

Хронологічна компетентність є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.

Використовувую тестові технології в три етапи:

– теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

– організація тестування;

– аналіз і корекція результатів.

На першому етапі здійснюю відбір або самостійно розробляю тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим є дотримання головної вимоги в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюю виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Підготовка до ЗНО з історії України здійснюється відповідно до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи) з історії України, затвердженими Міністерством освіти і науки України від №14.07.2016            № 826, наказу Міністерства освіти і науки від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти». 

Програма ЗНО передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.

Тестові завдання мають на меті перевірити такі знання та вміння учнів:

            – вказувати історичні дати, хронологічні межі, періоди важливих подій і процесів, понять, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури.

            – визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність і синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами.

            – локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті;

            – розпізнавати та зазначати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

            – характеризувати істотні риси, складові, етапи, віхи подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

            – встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати факти за вказаною ознакою;

            – розпізнавати найдавніші історико-культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України;

            – визначати найважливіші зміни, що відбуваються в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

            – встановлювати причини і наслідки подій і явищ, оцінювати їхнє значення;

            – давати визначення історичних понять і термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

               – працювати з історичними документами різного змісту.

Варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Даючи тест, враховую, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою. Завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

Звертаю увагу на історичні персоналії, названі в програмі ЗНО з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.

Окрім того, учні повинні називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі ЗНО, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо.

Під час підготовки до ЗНО малюнки, фотографії, плакати різних епох є не лише ілюстраціями до завдань. Вони є самостійними джерелами, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Тому важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження й аналізу. Алгоритмом (послідовність кроків) аналізу подібних джерел є відповіді на такі запитання:

          – що вимагається визначити за джерелом (персонаж, подія, рік події, суть, зміст тощо);

          – які персонажі, предмети, речі, зображені на фото чи плакаті, пов’язані зі змістом самого тестового завдання;

          – чи є на фото чи плакаті якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?

Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

На окрему увагу заслуговують завдання, що перевіряють уміння працювати з історичною картою. Відповідно до програми ЗНО з історії України учням необхідно пропонувати завдання, у яких використовуються не тільки контурні карти, а й навчальні історичні карти.

На уроках використовую тестові завдання, які передбачають опрацювання фрагментів історичних джерел, яких, як відомо, щороку стає більше в тесті ЗНО.

Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання підготував комплект навчальних засобів: навчальні програми з предмета, «Інформаційні матеріали» підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти, шкільні підручники, довідники, збірники тестових завдань та інші посібники (підручники, посібники та збірники, що рекомендовані МОН України та УЦОЯО).

Готую учнів до ЗНО на різних етапах навчання:

- під час вивчення нового матеріалу;

- під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);

- для закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові вправи);

- як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю);

- самостійне складання учнями тестових різних форм та рівнів;

        - рекомендую учням виконувати тестові завдання із предметних збірників «Інформаційні матеріали» УЦОЯО, які навчають працювати динамічно, дотримуючись визначених часових параметрів, дають можливість практикуватися на бланках відповідей, виконання тестових завдань ЗНО попередніх он-лайн.

            - виконання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.