. Роль вчителя у підготовці учнів до ЗНО/ДПА. - Педагогічна лабораторія - Каталог файлів - Борівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Окружний опорний заклад "Борівська ЗОШ І-ІІІ ст. №1
Борівської районної ради Харківської області 
ім Героя Радянського Союзу В.С.Колісника"
Субота, 19.01.2019, 14:21
ГоловнаРеєстраціяВхід Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту

Категорії розділу
Мої файли [3]
ЗНО [0]
Педагогічна лабораторія [17]

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Головна » Файли » Педагогічна лабораторія

Роль вчителя у підготовці учнів до ЗНО/ДПА.
[ Викачати з сервера (101.0 Kb) ] 21.11.2018, 20:36

Особливості підготовки до ЗНО учителів та учнів

Роль учителя в підготовці учнів

  • Для успішної підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання вчителю рекомендується підібрати комплект навчальних засобів: навчальні програми з предмета, «Інформаційні матеріали» підготовлені Українським центром оцінювання якості освіти, шкільні підручники, довідники, збірники тестових завдань та інші посібники. Користуватись варто тільки тими підручниками, посібниками та збірниками, що рекомендовані МОН України та УЦОЯО.
  • Готувати учнів до ЗНО рекомендуємо вчителю на різних етапах навчання:

- під час вивчення нового матеріалу;

- під час перевірки знань (тестові завдання різної форми для поетапного

контролю, тематичні та підсумкові тестові завдання);

- для закріплення нового матеріалу (індивідуальні й групові тестові

вправи);

- як домашнє завдання (тестові завдання для самоконтролю).

  • Рекомендуємо учням виконувати тестові завдання із предметних збірників «Інформаційні матеріали» УЦОЯО, які навчають працювати динамічно, дотримуючись визначених часових параметрів, дають можливість практикуватися на бланках відповідей.
  • Для підготовки до ЗНО варто використовувати позаурочний час (групові та індивідуальні консультації).

Найскладнішим, як показав попередній досвід, є виконання завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Щоб допомогти учням підготуватися до таких завдань, учителеві необхідно подати їм певні рекомендації .

 

Підготовка до ДПА/ЗНО з історії України здійснюється відповідно до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи) з історії України, затвердженими Міністерством освіти і науки України                         від 14.07.2016  № 826, наказу Міністерства освіти і науки від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти»,  наказу  Українського центру оцінювання якості освіти від 18.10.2017 № 152         «Про затвердження Загальних характеристик сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання   2018 року».

Показником ефективності освіти є рівень опанування учнями навчального матеріалу, набуття ними соціального досвіду, оволодіння теоретичними й практичними знаннями, навичками, уміннями. Метою ДПА є з’ясування рівня сформованості історичної компетентності кожного учня, що передбачає визначення структури засвоєних знань, умінь і з’ясування рівня оперування ними.

Звертаємо увагу, що  завдання для ДПА з історії України орієнтовані на перевірку засвоєння основного (нормативного) змісту; охоплюють стрижневі лінії змісту курсу історії України ХХ століття, найважливіші навчальні знання (дати, факти, поняття, теоретичні положення тощо) та рівень оволодіння предметними вміннями.

Наголошуємо на комбінованому характері завдань: кожне з них, фактично, перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність (хронологічну чи просторову), а й інші (логічну, інформаційну).

 

 

В умовах компетентнісно зорієнтованого навчання історії формування просторової компетентності набуває першочергового значення. Варто зазначити, що основу просторової компетенції та картографічних умінь складають уміння, спрямовані на розуміння динаміки історичних подій і процесів у просторі, конкретизації історико-географічних знань про об’єкти минулого, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і значення подій, явищ і процесів, зумовлених просторовим розташуванням об’єктів.

Хронологічна компетентність є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.

Рекомендуємо використовувати тестові технології в три етапи:

теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

організація тестування;

аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги в освоєнні тестових технологій школярами – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Даючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою. Учитель повинен пам’ятати, що завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

Звертаємо увагу на історичні персоналії  названі в програмі ЗНО з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.

Окрім того, учні мають називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі ЗНО, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо.

Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Рекомендуємо вчителям:

      – використовувати новітні досягнення світової історіографії у процесі вивчення історії України;

  • застосовувати оптимальну систему методів, форм і прийомів роботи на уроці з урахуванням практичних видів діяльності;
  • використовувати під час підготовки старшокласників до ДПА/ЗНО різні види тестів, що містять завдання не лише з поточної теми, а й із перевірки знань із раніше вивчених тем;

      – удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами для підвищення ефективності уроку;

      – звернути увагу на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підвищення об’єктивності оцінки знань, враховувати програмові вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;

      – дотримуватися норм та вимог програм, затверджених Міністерства освіти і науки України.

Обираючи літературу для підготовки до ЗНО, звертайте увагу:

– на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти;

– на рік видання (перевидання) посібника;

– на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.

     

      Для якісної підготовки до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з історії України рекомендуємо опрацювати:

  • Власов В. Як перевірити та оцінити історичну компетентність учнів                       (до концепції контрольних робіт Державної підсумкової атестації з історії України)/ Віталій Власов // Історія в школах України. 2010. –  №4. С. 3 – 17.

– Готуємося  до зовнішнього незалежного оцінювання : збірник тестових завдань з історії України / В. В. Островський. – Вид. 3-тє, зі змін. та доп. – Тернопіль : Мандрівець, 2017. – 424 с. : іл. – (Серія «Зовнішнє незалежне оцінювання»)

  • Історія України: комплексне видання / В. С. Власов,                                 С. В. Кульчицький. Київ: Літера ЛТД, 2017. – 368 с.: іл. карти.
  • http://lvtest.org.ua:82/traneeHistory/Pamiatky/index.html Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти (тренінг он-лайн: пам’ятки  з історії України);

http://www.test-center.od.ua/index.php?action=zno_meth – список персоналій для візуального розпізнавання;

http://znohist.at.ua/photo/ukrajinske_mistectvo_khkh_st/13 – українське мистецтво ХХ століття;

http://svitppt.com.ua/obrazotvorche-mistecstvo/zhivopis-i-grafika-hh-stolittya.html –живопис і графіка ХХ століття;

      – http://www.lvtest.org.ua/zno-2017/72-pidhotovka-do-zno-2017/731-treninh-on-line-daty-i-podii-z-istorii-ukrainy –  тренінг он-лайн. Дати, події з історії України.

      –https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni programi/navchalni-programi-dlya-10-11-klasiv – навчальні програми (чинні                      з 1 вересня 2018 року)

 

Методичні рекомендації учителям щодо використання тестових технологій у процесі вивчення історії в загальноосвітній школі

 

Використання тестових технологій здійснюється в три етапи:

  • теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;
  • організація тестування;
  • аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їхніх змісту та структури.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги посування школярів в освоєнні тестових технологій – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Проектуючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою, що дасть змогу уникнути монотонності та забезпечити постійну й стійку мотивацію учнів до роботи. Не варто обмежуватися тільки завданнями закритої форми, доцільно пропонувати учням також і відкриті завдання, у яких вони самостійно мають записати повну відповідь на запитання.

Учитель повинен пам’ятати, що основу завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

 

Звертаємо увагу, що  завдання для ДПА з історії України орієнтовані на перевірку засвоєння основного (нормативного) змісту; охоплюють стрижневі лінії змісту курсу історії України ХХ століття, найважливіші навчальні знання (дати, факти, поняття, теоретичні положення тощо) та рівень оволодіння предметними вміннями.

Наголошуємо на комбінованому характері завдань: кожне з них, фактично, перевіряє не тільки зазначену предметну компетентність (хронологічну чи просторову), а й інші (логічну, інформаційну).

В умовах компетентнісно зорієнтованого навчання історії формування просторової компетентності набуває першочергового значення. Варто зазначити, що основу просторової компетенції та картографічних умінь складають уміння, спрямовані на розуміння динаміки історичних подій і процесів у просторі, конкретизації історико-географічних знань про об’єкти минулого, усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків і значення подій, явищ і процесів, зумовлених просторовим розташуванням об’єктів.

Хронологічна компетентність є специфічною, оскільки правильне віднесення історичних подій до певного хронологічного відтінку, об’єктивне визначення послідовності подій – ключова умова розуміння історії, засвоєння загальної картини історичного розвитку.

Рекомендуємо використовувати тестові технології в три етапи:

теоретична й практична підготовка вчителя та учнів до проведення тестування;

– організація тестування;

– аналіз і корекція результатів.

На першому етапі вчитель здійснює відбір або самостійно розробляє тестові завдання. Головними вимогами до них є відповідність меті навчання, високий ступінь валідності, багатоваріантність, побудова неправильних відповідей на основі типових помилок. Типологія тестів ураховує особливості їх змісту та структури.

Другий етап включає в себе пояснення процедури, режиму, правил виконання тестових завдань, умов оформлення робіт, демонстрування алгоритмів виконання завдання, виконання тренувальних завдань. Важливим для вчителя є дотримання головної вимоги в освоєнні тестових технологій школярами – від простих завдань до складніших. Освоєння кожної нової форми тестових завдань слід починати з детального ознайомлення з інструкцією щодо їх виконання.

На третьому етапі здійснюється виявлення типових та індивідуальних помилок, що їх припустилися учні. Аналіз результатів проводиться в довільній, найбільш зручній і звичній для вчителя й школярів формі.

Підготовка до ДПА/ЗНО з історії України здійснюється відповідно до навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів (10-11 класи) з історії України, затвердженими Міністерством освіти і науки України від №14.07.2016            № 826, наказу Міністерства освіти і науки від 03.02.2016 № 77 «Про затвердження програм зовнішнього незалежного оцінювання осіб, які бажають здобувати вищу освіту на основі повної загальної середньої освіти»,  наказу  Українського центру оцінювання якості освіти від 22.09.2016 № 162 «Про затвердження Загальних характеристик сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання                2017 року».

Загальна кількість завдань роботи – 60. На виконання роботи відведено 150 хвилин.

Робота складається з двох частин:

Частина 1 «Історія України ХХ-початку ХХІ ст.» містить 30 завдань різних форм. Результат виконання завдань частини 1 зараховується як державна підсумкова атестація.

Частина 2 «Історія України від найдавніших часів до кінця ХІХ ст.» містить 30 завдань різних форм. Результат виконання завдань частин 1 і 2 буде використаний під час прийому до вищих навчальних закладів.

Звертаємо увагу, що сертифікаційна робота з історії України складається із завдань чотирьох форм:

– завдання з вибором однієї правильної відповіді (№ 1-23*, 31-53). До кожного завдання наведено чотири варіанти відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей А;

– завдання на встановлення відповідності (№ 24-26*, 54-56). До кожного завдання наведено інформацію, позначену цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Щоб виконати завдання, необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити «логічні пари»);

– завдання на встановлення правильної послідовності (№ 27*, 28*, 57, 58). До кожного завдання наведено перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності;

– завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді(з короткою відповіддю множинного вибору) (№ 29*, 30*,                       59, 60). До кожного завдання пропонується сім варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і записав правильні відповіді в бланку відповідей А.

Програма ЗНО передбачає перевірку сформованих в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.

Тестові завдання мають на меті перевірити такі знання та вміння учнів:

        – вказувати історичні дати, хронологічні межі, періоди важливих подій і процесів, понять, місця подій, обставини, учасників, результати подій, пам’ятки культури.

        – визначати хронологічні межі соціально-економічних і політичних подій, їх послідовність і синхронність, встановлювати відповідність між явищами, процесами, подіями та періодами, епохами.

        – локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті;

        – розпізнавати та зазначати хід, зовнішні ознаки подій, пам’ятки культури різних епох;

        – характеризувати істотні риси, складові, етапи, віхи подій, явищ і процесів минулого, діяльність видатних історичних постатей;

        – встановлювати відповідність між одиночними фактами і типовими загальними явищами, групувати факти за вказаною ознакою;

        – розпізнавати найдавніші історико-культурні пам’ятки, описувати їх, визначати архітектурно-стильові та мистецько-стильові відмінності пам’яток різних періодів історії України;

        – визначати найважливіші зміни, що відбуваються в житті людства, значення найважливіших подій в історії України;

        – встановлювати причини і наслідки подій і явищ, оцінювати їхнє значення;

        – давати визначення історичних понять і термінів, пояснювати їх і доречно вживати;

          – працювати з історичними документами різного змісту.

Учителеві варто пам’ятати, що на виконання завдань з вибором однієї правильної відповіді треба відводити орієнтовно одну хвилину, а кількох правильних відповідей або встановлення відповіді – півтори хвилини. Важливо привчати учнів виконувати завдання не лише правильно, але й швидко, щоб максимально наблизити їх до умов, у яких випускники працюватимуть під час зовнішнього оцінювання. На цьому етапі учителеві слід навчати учнів алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення. Доцільно давати учневі конкретні інструкції, як виправити виявлені помилки.

Даючи тест, треба враховувати, що запропоновані завдання мають бути різноманітними за змістом і формою. Учитель повинен пам’ятати, що завдання треба формулювати переважно у формі стверджувального речення, воно має бути максимально коротким, точним і однозначним, а варіанти відповідей доступними для розуміння школярами.

Звертаємо увагу на історичні персоналії, названі в програмі ЗНО з історії України. Учні повинні вміти розпізнавати за портретними рисами (автентичними пам’ятками – фотографіями тощо) історичних осіб, характеризувати діяльність цих людей, встановлювати відповідність між їх діяльністю та певними політичними силами чи обставинами, історичною епохою, оцінювати їх вплив на хід історичних подій.

Окрім того, учні повинні називати, визначати, оперувати поняттями та термінами, зазначеними у програмі ЗНО, встановлювати відповідність з епохою, діяльністю певних політичних сил чи історичних діячів тощо.

Звертайте увагу на те, що зміст тесту передбачає наявність підказки змістом одного завдання для іншого.

Під час підготовки до ЗНО малюнки, фотографії, плакати різних епох є не лише ілюстраціями до завдань. Вони є самостійними джерелами, які надають необхідну інформацію для виконання тестового завдання. Тому важливо користуватися правильним підходом до їх дослідження й аналізу. Алгоритмом (послідовність кроків) аналізу подібних джерел є відповіді на такі запитання:

      – що вимагається визначити за джерелом (персонаж, подія, рік події, суть, зміст тощо);

      – які персонажі, предмети, речі, зображені на фото чи плакаті, пов’язані зі змістом самого тестового завдання;

      – чи є на фото чи плакаті якась текстова інформація, що дозволяє виконати завдання?

Серед інших візуальних джерел, що використовуються у завданнях ЗНО з історії України, є карикатура. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак, слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується намальована карикатура. Тому використання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

На окрему увагу заслуговують завдання, що перевіряють уміння працювати з історичною картою. Відповідно до програми ЗНО з історії України учням необхідно пропонувати завдання, у яких використовуються не тільки контурні карти, а й навчальні історичні карти.

Вважаємо доцільним на уроках використовувати тестові завдання, які передбачають опрацювання фрагментів історичних джерел, яких, як відомо, щороку стає більше в тесті ЗНО/ДПА.

Невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами.

Рекомендуємо вчителям:

      – використовувати новітні досягнення світової історіографії у процесі вивчення історії України;

  • застосовувати оптимальну систему методів, форм і прийомів роботи на уроці з урахуванням практичних видів діяльності;
  • використовувати під час підготовки старшокласників до ДПА/ЗНО різні види тестів, що містять завдання не лише з поточної теми, а й із перевірки знань із раніше вивчених тем;

      – удосконалювати вміння працювати з історичними джерелами для підвищення ефективності уроку;

      – звернути увагу на критерії оцінювання навчальних досягнень учнів, підвищення об’єктивності оцінки знань, враховувати програмові вимоги до рівня навчальних досягнень учнів;

      – дотримуватися норм та вимог програм, затверджених Міністерства освіти і науки України.

Обираючи літературу для підготовки до ЗНО, звертайте увагу:

– на наявність грифів, які засвідчують, що те чи інше видання рекомендовано до використання Міністерством освіти і науки України, Українським центром оцінювання якості освіти;

– на рік видання (перевидання) посібника;

– на те, за специфікацією якого року укладені тренувальні вправи.

      Для якісної підготовки до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з історії України рекомендуємо:

  • Власов В. Як перевірити та оцінити історичну компетентність учнів                       (до концепції контрольних робіт Державної підсумкової атестації з історії України)/ Віталій Власов // Історія в школах України. 2010. – №4. – С. 3 – 17.

http://www.lvtest.org.ua/zno-2017/pidhotovka-do-zno-2017 – Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти (тренінг он-лайн: дати та події з історії України);

http://www.test-center.od.ua/index.php?action=zno_meth – список персоналій для візуального розпізнавання;

http://znohist.at.ua/photo/ukrajinske_mistectvo_khkh_st/13 – українське мистецтво ХХ століття;

http://svitppt.com.ua/obrazotvorche-mistecstvo/zhivopis-i-grafika-hh-stolittya.html –живопис і графіка ХХ століття;

      –http://www.lvtest.org.ua/zno-2017/72-pidhotovka-do-zno-2017/731-treninh-on-line-daty-i-podii-z-istorii-ukrainy –  тренінг он-лайн. Дати, події з історії України.

 

Поради абітурієнтам для успішної підготовки до ЗНО

1. Починайте готуватися завчасно. Для повноцінної підготовки до ЗНО потрібно займатися протягом всього навчального року.

2. Визначиться зі способом підготовки до тестів ЗНО. Вам потрібно відповісти для себе на питання: чи зможете Ви самі якісно підготуватись до складання зовнішнього незалежного оцінювання? Або Ви звернетеся за допомогою до професійного репетитора чи запишитеся на підготовчі курси при вищих навчальних закладах.

3. Якщо Ви вибрали самостійну підготовку, потрібно скласти графік підготовки до ЗНО. Орієнтуйтеся на програму ЗНО та визначте приблизні терміни, до яких Ви маєте опанувати певний обсяг навчального матеріалу.

Для самостійної підготовки придбайте/візьміть в бібліотеці/візьміть у старших друзів посібники для підготовки до ЗНО/ підручники з історії. Спираючись на програму, робіть конспекти необхідних тем. Чергуйте заняття з відпочинком: 40 хвилин триває заняття, потім 10 хвилин – відпочинок.

Не потрібно заучувати напам’ять тексти. Нотатки регулярно переглядайте, повторюйте. Кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього. Особливу увагу звертайте на обов’язкові дати, персоналії, поняття та терміни.

4. Регулярно проходьте онлайн-тестування, розв’язуйте тести минулорічних років. В незалежності від того, готуєтесь Ви самі чи за допомогою педагога, Вам потрібно якомога частіше проходити тести.

Ще кілька порад:

Хочете як слід підготуватися – забудьте про ЗНО.

Ця порада може здатися вам парадоксальною. Але все ж варто пам’ятати, що немає питань і завдань, характерних для ЗНО. Є наука історія, і вивчати треба саму історію, занурюватися в суть історичних процесів і явищ, розуміти логіку подій, розуміти причинно-наслідкові зв’язки

 Написання тестів потребує:

Спокою: надмірна нервовість призведе до найтиповіших і найелементарніших помилок;

Уваги: читайте питання від початку до кінця, не ігноруйте жодного слова; можна «погоріти» на найпростішому завданні;

Знань і належної підготовки: банально, але правда. Отримати хороші результати на ЗНО реально, але для цього треба готуватися.

Налаштуйтеся на позитив. Пам’ятайте: здача ЗНО - це не покарання, а стимул до саморозвитку! Займайтеся самопереконанням, при всій свій простоті, це є дуже дієва зброя. Повторюйте про себе «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний і т.д., я напишу добре тестування».

 

Категорія: Педагогічна лабораторія | Додав: Natalka
Переглядів: 17 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *:
Вхід на сайт

Пошук

Друзі сайту

Copyright MyCorp © 2019 Безкоштовний хостинг uCoz