І засідання педагогічної лабораторії вчителів історії
"Розвиток компетентностей учнів щодо роз'язування на уроках історії тестових завдань в форматі ЗНО"
 Тематика засідання
(Вчитель історії вищої категорії
Мальований В.Ф.)
- Особливості організації та проведення ЗНО з історії у 2018 році.
- Аналіз типових помилок учнів під час виконання тестів ЗНО з історії у 2017 році.
- Формування ключових компетентностей учнів на уроках історії.
1.Особливості організації та проведення ЗНО з історії у 2018 році.
Тест зовнішнього незалежного оцінювання з історії України у 2018 році складається із завдань чотирьох форм: завдань з вибором однієї правильної відповіді, завдань на встановлення відповідності («логічні пари»), завдань на встановлення правильної послідовності та завдань з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповідей.
Загальна кількість завдань тесту з історії України – 60, на їх виконання учасникам буде відведено 150 хвилин.
Результат виконання завдань №1-30 («Історія України ХХ – початку ХХІ століття») за вибором випускника може бути зарахований як державна підсумкова атестація з історії України.
Результат виконання завдань всього тесту буде використовуватися під час прийому до вищих навчальних закладів України.
Максимальна кількість тестових балів, яку може отримати учасник ЗНО з історії України, правильно виконавши всі завдання №1-30, що будуть зараховуватися як державна підсумкова атестація, дорівнює 47 балам.
Максимальна кількість тестових балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання сертифікаційної роботи - 94 бали.
ФОРМИ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ
Завдання з вибором однієї правильної відповіді. Завдання складається з основи та чотирьох варіантів відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і позначив відповідь у бланку відповідей А.
Тест містить 46 завдань цієї форми (№1-23, 31-53), що будуть оцінені в 0 або 1 бал: 1 бал, якщо вказано правильну відповідь; 0 балів, якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення відповідності («логічні пари»). Завдання складається з основи та двох стовпчиків інформації , позначених цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконання завдання передбачає встановлення відповідності (утворення « логічних пар») між інформацією, позначеною цифрами та буквами. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання встановив відповідність і зробив позначки на перетинах рядків ( цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Д) у таблиці бланка відповідей А.
Тест містить 6 завдань цієї форми (№24-26, 54-56), що будуть оцінені в 0, 1, 2, 3 або 4 бали: 1 бал – за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару»); 0 балів за будь - яку «логічну пару », якщо зроблено більше однієї позначки в рядку; 0 балів за завдання, якщо не вказано жодної правильної відповідності («логічної пари»), або відповіді на завдання не надано.
Завдання на встановлення правильної послідовності. Завдання складається з основи та переліку подій (явищ, фактів, процесів тощо), позначених буквами, які потрібно розташувати в правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо учасник ЗНО зробив позначки на перетинах рядків (цифри від 1 до 4) і колонок (букви від А до Г) у таблиці бланка відповідей А.
Тест містить 4 завдання такої форми (№27-28, 57-58), кожне з яких оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: 3 бали, якщо правильно вказано послідовність усіх подій; 2 бали, якщо вказано першу й останню події; 1 бал, якщо вказано або першу, або останню подію; 0 балів за будь - яку правильно вказану подію, якщо зроблено більше однієї позначки в рядку; 0 балів за завдання, якщо неправильно вказано першу й останню події, або відповіді на завдання не надано.
Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповідей. Завдання складається з основи та семи варіантів відповіді, позначених цифрами, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо учасник зовнішнього незалежного оцінювання вибрав і записав три відповіді (цифри) у бланку відповідей А.
Тест містить 4 завдання цієї форми (№29-30, 59-60). Кожне завдання оцінюється в 0, 1, 2 або 3 бали: 1 бал – за кожен правильно вказаний варіант відповіді (цифру) із трьох можливих; 0 балів, якщо не вказано жодного правильного варіанта відповіді (цифри), або один варіант відповіді (цифра) вказано тричі, або відповіді на завдання не надано. Порядок написання цифр значення не має.
При підготовці до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України зверніть увагу на програму ЗНО з цього предмета, яка хронологічно охоплює весь зміст шкільних курсів історії України від найдавніших часів до сьогодення і складається з 31 теми.
Програма передбачає перевірку знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь.
Зверніть увагу на те, що невід’ємною складовою програми ЗНО з історії України є перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання учасниками тестування.
Радимо учасникам тестування з історії України також ознайомитися з наступними матеріалами:
2.Аналіз типових помилок учнів під час виконання тестів ЗНО з історії у 2017 році.
3.Формування ключових компетентностей учнів на уроках історії.
 Важливою ланкою навчального процесу є підготовка учнів до ЗНО. Під час індивідуальних та групових занять-консультацій використовуємо прийоми та методи критичного мислення. які спрямовані не на механічне запам’ятовування інформації, а на аналіз, осмислення, систематизацію навчального матеріалу та застосування вмінь та навиків під час проходження зовнішнього незалежного оцінювання. Основні правила цього методу - від загального до конкретного, від відомого до невідомого, від простого до складного.
Систематизацію та узагальнення інформації здійснюємо за допомогою графічних опор - кластерів, асоціативних образів,структурних схем і таблиць.
Розглянемо поетапну організацію таких занять.
І. Вивчаємо та аналізуємо програму ЗНО, як ліву частину таблиці,так і праву, зокрема картографічні вміння та навики.
ІІ. Розбиваємо на структурні частини факти, дати, персоналії, поняття та терміни, історико-географічні об’єкти Створюємо блок-схему певної теми. Текстова схема має бути доповнена картосхемою даного періоду(або кількох), а також візуальними зображеннями обов’язковими для розпізнання, що хронологічно або логічно пов’язані з даною темою.
ІІІ. Визначаємо хронологічні межі даної теми та фіксуємо на стрічці часу, або використовуємо лінійну схему, звертаючи увагу на обов’язкові дати. Так візуально закріпляється послідовність подій.
Об’ємні за хронологічними межами теми доцільно розбивати на підтеми. Наприклад тему 2 « Стародавня історія України» ділимо на такі підтеми: «Первісні люди на території України», «Трипільська культура», « Кочовики та античні міста-колонії», «Слов’яни».
ІV. Робота з картою – локалізуємо історико-географічні об’єкти та історичні факти. Для закріплення зорової пам’яті створюємо умовно-графічну картосхему, з позначенням об’єктів, напр. воєводства на українських землях в ХVІІ ст. з їх центрами.
V. Робота з понятійним апаратом (над поняттями і термінами). Якщо період теми, що розглядається, можна асоціювати з певним терміном, тоді виділяємо його характерні ознаки чи складові (напр. «Руїна»), інші терміни - в ході розгляду подій, явищ,чи діяльності персоналій з якими пов’язані логічно (напр. «Великий згін» – гетьманування Івана Самойловича). Алгоритм визначення терміна – родове слово, та характерні ознаки. Наприклад родове слово до терміну фільварок господарство, характерні ознаки-власність шляхти, багатогалузеве, товарне, праця кріпаків.
VІ. При характеристиці персоналії створюємо асоціативний образ, вказуючи на його діяльність та причетність до тих подій,знання яких є обов’язковими, локалізуємо подію на карті,так створюється логічний ланцюг – персоналія – подія – поняття (термін) – історико-географічний обє’кт. Напр. І.Виговський – Конотопська битва-1659р. І.Самойлович – «Великий згін» – Правобережжя. Для оживлення образу наводимо цитату про нього, влучний вислів, або слова, фрази, що належать цій особі. (Напр. князь Святослав – «Хочу іти на вас») Програмою передбачено вміння розпізнавати деяких персоналій за портретними рисами,тому демонстрація та розгляд зображень цих постатей є обов’язковою. Доречно також при характеристиці діяча демонструвати та описувати ті пам’ятки архітектури чи образотворчого мистецтва,які в тій чи іншій мірі пов’язані з ним, напр. гетьманування Данила Апостола – Преображенська церква у Великих Сорочинцях.
VІІ. Виокремивши основні положення, конкретизуємо явище, процес, подію, чи діяльність персоналій через встановлення причинно-наслідкових зв’язків та порівнянь. Таким чином на основі знань, отриманих на попередніх етапах, розвиваємо предметні вміння та навички. Доречними на даному етапі роботи будуть структурні схеми «Причини – сутність – наслідки» та порівняльні таблиці у формі кіл Вена. Напр. «Причини – сутність - наслідки «Великого згону».
VІІІ. Уявлення про історичну добу не можна скласти без характеристики господарського та культурного життя країни чи окремого регіону. Учні мають визначати найважливіші зміни в житті суспільства – економічні, політичні, соціальні, виокремити характерні ознаки духовного (культурного) життя. Дану інформацію-загальну характеристику, подаємо за допомогою методичного прийому кластер (основні змістові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв’язків між ними) та деталізуємо у формі таблиць
« П-С-Н» та порівняльних кіл Вена, напр. «Структура українського суспільства в ХV та ХVІ ст.».
ІХ. Важливим етапом є робота з текстовими джерелами. Використовуючи хрестоматію з історії України проводимо практичну роботу за алгоритмом:
1) визнач назву джерела та автора;
2) встанови відповідність епосі (історичній події);
3) вибери ключові слова або фрази;
4) перефразуй,щоб зрозуміти про що йде мова;
5) поясни основну ідею документа.
Х. Закріплення, тренувальні вправи:
-постав 3 запитання до схеми;
-відтвори картографічну інформацію;
-встанови відповідність між історико-географічним об’єктом і фактом (явищем, подією);
-опиши подію;
-знайди 3 відмінності між пам’ятками образотворчого мистецтва (архітектури);
-інтерпретуй зміст історичного джерела та визнач про який період (явище, подію) йдеться;
-доповни схему;
відтвори послідовність;
-вибери з переліку причини, привід та наслідки події;
-історичне лото ( подія – дата);
-клади сенкан (сенквейк) до терміну, поняття;
-порівняй карти різних періодів, зроби висновок (знайди зміни);
-проаналізуй діяльність історичної особи( постаті);
- встанови відповідність між змістом фрагмента документа та певною епохою;
-знайди помилки в тексті;
-створи історичний портет в асоціаціях;
-склади тематичний словник (терміни, персоналії, географічні назви,рисунки, дати до певної теми);
-впізнай історичну постать (історико-географічний об’єкт) за підказкою;
-зобрази історичну добу в символах (малюнках) і т. д.
Завершальний етап – практикум по завданнях ЗНО попередніх років.
Висновки.
Застосування схем та практичне їх використання дає можливість не лише систематизувати та узагальнити величезний матеріал, але значно підвищує рівень розуміння учнями основних питань навчального змісту, складного матеріалу. Вони зможуть вільно оперувати знаннями, краще засвоюють причинно-наслідкові, хронологічні,картографічні й інші зв’язки. В учнів будуть сформовані знання про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформовані загальнопредметні історичні уміння
| 
